|
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про альтернативні види рідкого
та газового палива
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 12, ст. 94 )
Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні
та організаційні засади виробництва (видобутку) і споживання
альтернативних видів рідкого та газового палива на основі
залучення нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини і
спрямований на створення необхідних умов для розширення
виробництва (видобутку) і споживання цих видів палива в Україні.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому
значенні:
альтернативні види рідкого та газового палива (далі -
альтернативні види палива) - рідке та газове паливо, яке є
альтернативою (заміною) відповідним традиційним видам палива і яке
виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів
енергетичної сировини;
відходи - шлаки та відходи промисловості, сільського
господарства, комунально-побутових та інших підприємств, які
можуть бути джерелом або сировиною для видобутку чи виробництва
альтернативних видів палива;
нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини - сировина
рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші
природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому
числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні
вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі
сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо,
виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування
новітніх технологій і які не використовуються для виробництва
(видобутку) традиційних видів палива;
споживачі альтернативних видів палива - фізичні та юридичні
особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни
внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні
агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково
на альтернативних видах палива;
сфера альтернативних видів палива - сфера діяльності,
пов'язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням,
зберіганням та споживанням альтернативних видів палива.
Стаття 2. Основні принципи державної політики у сфері
альтернативних видів палива
Основними принципами державної політики у сфері
альтернативних видів палива є:
сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних
джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку)
альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних
ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;
зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок
використання як сировини для виробництва альтернативних видів
палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної
безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та
споживання альтернативних видів палива;
підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва
(видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда
науково-технічних досягнень у цій сфері;
підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива
на основі державного захисту інтересів підприємця;
пропаганда серед населення економічних, екологічних,
соціальних та інших переваг виробництва (видобутку) і споживання
альтернативних видів палива;
розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва,
широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері
альтернативних видів палива;
запобігання штучному створенню монополій на ринку
альтернативних видів палива, а у разі визнання в установленому
законодавством порядку природних монополій здійснення контролю за
їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та
обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не
встановлена законодавством.
Розділ II. ОЗНАКИ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА,
ЙОГО СПОЖИВАЧІВ, ПОРЯДОК ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття 3. Ознаки альтернативних видів палива
Паливо визначається альтернативним, якщо воно:
повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних джерел і
видів енергетичної сировини або є сумішшю альтернативного і
традиційного видів палива у пропорціях, встановлених відповідно до
державних стандартів;
виготовлене (видобуте) з нафтових, газових,
нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних
родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками
відрізняється від вимог до традиційного виду палива. Якщо таке
паливо за своїми ознаками відповідає вимогам до традиційного виду
палива, дія цього Закону поширюється тільки на його виробництво
(видобуток) і не поширюється на споживачів палива;
нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування
альтернативних видів палива для довкілля і здоров'я людини
відповідають вимогам, встановленим законодавством України для
традиційних видів палива.
Стаття 4. Альтернативні види рідкого палива
До альтернативних видів рідкого палива належать:
горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів
палива (вугілля, торфу, сланців);
спирти та їх суміші, олії, інше рідке біологічне паливо,
одержане з біологічної сировини (у тому числі з поновлюваних
відходів сільського та лісового господарства, інших біологічних
відходів);
горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі
газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів
промислового виробництва;
паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових,
газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та
вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів,
якщо це паливо не належить до традиційного виду.
Стаття 5. Альтернативні види газового палива
До альтернативних видів газового палива належать:
газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у
процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних
пластів;
газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та
буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої
нафти;
газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів
з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних
газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;
газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний
газ;
біогаз, генераторний газ, інше газове паливо, одержане з
біологічної сировини, у тому числі з біологічних відходів;
газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів,
стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів,
відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);
стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ,
супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з
газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового
значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів
палива.
Стаття 6. Порядок визначення палива альтернативним
Належність палива до альтернативного підтверджується
документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим
органом виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.
Відмова органу виконавчої влади у видачі документа про
ідентифікацію палива або порушення ним порядку видачі можуть бути
оскаржені в судовому порядку.
Підприємство-виробник, яке реалізує альтернативний вид
палива, у разі необхідності, видає покупцеві документ, що
підтверджує якість палива та його належність до альтернативних
видів.
Стаття 7. Технічні засоби, що працюють на альтернативних
видах палива
До технічних засобів, що працюють на альтернативних видах
палива, належать засоби, технічно здатні споживати хоча б один вид
альтернативного палива повністю або в суміші з традиційним видом
палива відповідно до державних стандартів.
Стаття 8. Порядок підтвердження здатності технічного засобу
працювати на альтернативних видах палива
Здатність технічного засобу працювати на альтернативних видах
палива підтверджується документом підприємства - виробника цього
засобу.
Власник має право переобладнувати технічні засоби для роботи
на альтернативному виді палива у разі, якщо при цьому не
погіршуються їх відповідні характеристики в порівнянні з роботою
на традиційних видах палива. Факт переобладнання технічного засобу
повинен підтверджуватися документом підприємства (підприємця),
який виконував це переобладнання, та відповідним органом
державного нагляду.
Розділ III. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ
У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 9. Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання
виробництва (видобутку) та споживання
альтернативних видів палива
Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва
(видобутку) та споживання альтернативних видів палива включають:
визначення джерел і напрямів фінансування заходів у сфері
альтернативних видів палива;
створення системи державних стандартів у сфері альтернативних
видів палива, які містять нормативно-технічні показники споживчої
якості, питомих витрат палива в різних галузях народного
господарства, нормативи екологічної безпеки та показники щодо
безпеки праці і здоров'я людини;
застосування у сфері альтернативних видів палива економічних
важелів і стимулів, передбачених законодавством України для
підприємств, установ, організацій і громадян, діяльність яких
пов'язана з розробками і впровадженням маловідхідних
ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій у процесі
використання нетрадиційних та поновлюваних джерел і видів енергії,
у тому числі викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє
природне середовище в процесі виробництва альтернативних видів
палива;
надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій,
податкових, кредитних та інших пільг, встановлених відповідними
законами України для стимулювання розробок і впровадження нових
технологій, обладнання, матеріалів у процесі виробництва
(видобутку) альтернативних видів палива;
стимулювання підприємств - виготовлювачів машин, механізмів,
приладів, енергетичних установок, інших технічних засобів та
пристроїв до них, що працюють на альтернативних видах палива, а
також підприємств, установ, організацій і громадян, які
переобладнують технічні засоби, що працюють на традиційних видах
палива, для споживання альтернативних видів палива;
стимулювання інвестиційної діяльності і запровадження
новітніх технологій у сфері альтернативних видів палива шляхом
створення пільгового режиму інвестиційної та іншої господарської
діяльності іноземним інвесторам;
надання відповідно до закону спеціальних державних гарантій
захисту іноземних інвестицій, спрямованих на розвиток сфери
альтернативних видів палива;
створення спеціального інформаційного фонду з метою
накопичення, систематизації та поширення інформації про наявність
в Україні нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
Стаття 10. Фінансування заходів щодо стимулювання
виробництва (видобутку) та споживання
альтернативних видів палива
Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва
(видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється
за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від
форм власності, коштів державного та місцевого бюджету, інших не
заборонених законом джерел.
Стаття 11. Стандартизація
Метою стандартизації у сфері альтернативних видів палива є
встановлення комплексу норм, правил, вимог, показників щодо
технології виробництва (видобутку) та споживання цих видів палива,
їх якості, екологічної безпеки, безпеки для здоров'я і праці
людей.
Стандарти, якими встановлюються вимоги щодо якості
альтернативних видів палива, повинні забезпечувати ефективне та
економічне використання енергетичного потенціалу палива.
Показники споживчої якості кожного альтернативного виду
палива встановлюються у відповідних стандартах.
Ці показники мають бути основою для всіх розрахунків щодо
альтернативних видів палива (обсяги виробництва та реалізації,
техніко-економічні, комерційні та інші показники).
Нормативи екологічної безпеки альтернативних видів палива та
показники щодо безпеки для здоров'я і праці людей повинні
перебувати в межах, встановлених законодавством для традиційних
видів палива.
Стаття 12. Норми і нормативи
Нормами і нормативами у сфері альтернативних видів палива
встановлюються витратні енергетичні показники процесів виробництва
(видобутку) зазначених видів палива з нетрадиційних джерел і видів
енергетичної сировини, показники витрат палива для різних
технічних засобів, інші техніко-економічні показники, а також
нормативи екологічної безпеки, санітарні показники.
Розділ IV. ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ
АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 13. Правопорушення у сфері альтернативних видів
палива
Правопорушеннями у сфері альтернативних видів палива є:
збут підприємствами-виробниками, юридичними та фізичними
особами альтернативних видів палива, що не відповідають
стандартам, технічним умовам;
виробництво, збут і споживання традиційних видів палива як
альтернативних;
надання пільг виробникам та споживачам альтернативних видів
палива, діяльність яких не відповідає вимогам законодавства про
альтернативні види палива;
невиконання розпоряджень, приписів органів, які здійснюють
державний нагляд та контроль за дотриманням чинного законодавства
про альтернативні види палива, а також створення перешкод для їх
діяльності;
необгрунтована відмова від надання відповідним органам
необхідної інформації щодо виробництва (видобутку) та споживання
альтернативних видів палива.
Законами України можуть бути встановлені й інші
правопорушення у сфері альтернативних видів палива.
Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про
альтернативні види палива
Порушення законодавства про альтернативні види палива тягне
за собою встановлену законами України дисциплінарну,
адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації незалежно від форм
власності, а також громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду,
заподіяну внаслідок порушення законодавства про альтернативні види
палива, у порядку та розмірах, встановлених законодавством
України.
Розділ V. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ
ВИРОБНИЦТВА (ВИДОБУТКУ) ТА СПОЖИВАННЯ
АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 15. Міжнародне співробітництво
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері
виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива
відповідно до законодавства України та міжнародних договорів
України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила,
ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила
міжнародного договору.
Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із
Законом України "Про альтернативні види рідкого та газового
палива";
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 14 січня 2000 року
N 1391-XIV |
